З початку року в Україні найбільше подорожчали овочі, соняшникова олія та цукор, за даними Держстату. Зокрема, 1 л олії в грудні торік у середньому коштував 42,07 грн. У лютому 2021-го вартість зросла до 47,55, у квітні — 58,05 грн, у червні — 64,95.
На Центральному ринку в Полтаві працюють п'ять точок з олією на розлив. Два старі кіоски, пофарбовані синьою фарбою, розташовані неподалік від овочевих рядів. Віконце продавця заклеєне прозорою плівкою, на прилавку в пластикових пляшках різного розміру й кольору виставлена олія. Етикеток немає. На нерівних шматках від картонних ящиків написані ціни: сиродавлена – 56 грн за 1 л, запашна – 60 грн. Оптом від 5 л – 50 грн, рафінована "Олейна" – 56 грн.
"Оце пахуча олія, оце для смаження. Це ще старий урожай. Люди беруть потроху. Молодь у супермаркетах скупляється. Пенсіонери на ринок ідуть. Я беру всяку. Оця сиродавлена не вигорає. А запашну добре в салат додати. Ідіть у сусідній кіоск, там хазяйка все розповість", - каже продавчиня, визираючи з-під захисної плівки на вікні. Просить не фотографувати її товар. Вибігає з кіоску, прибирає цінники.
У кіоску поруч продавчиня розмовляє неохоче.
"Це не наша олія. Я реалізатор. Жарена олія 60 гривень, рафінована - 54. Виробник - полтавська олійниця. Фермерів на цьому ринку немає. Є люди, які привозять насіння соняшника на олійницю в Полтаві. Міняють на олію і буває, що продають, - розповідає продавчиня, імені не називає. - Люди зараз більше купують олію в магазинах. Там фасована, з етикетками. Без запаху. Але третина йде на ринок. Мої покупці – переважно пенсіонерки й трішки молодь, яка з дитинства звикла ходити на базар. Бабусі йдуть сюди, бо це ж типу натуральне, з олійниці. Пахне насінням сирим. Ось буде олія ще дорожча через погоду. Соняшники цвітуть, але насінню потрібна волога. Не буде олії, бо насіння не наливається".
Біля входу в критий ринок на бетонному столі жінка виставляє банки з медом.
"Раніше фермери тут продавали свою олію, зараз уже таких нема. Знову буде неврожай. Ось пасічник возив бджіл на поле, казав, соняшник низенький і сохне", - зауважує вона.
Усередині три торгові місця з олією. Перед 69-річною Олександрою Шупою на столі стоїть три відра, пластикові пляшки з однаковими кришками.
"У мене є й розливна олія, і запечатана - всяка. Оця з Опішні й Кирило-Ганнівки. Привозять мені фермери. Я сама підприємець, тільки торгую. Оця розливна олія коштує 56 гривень за літр. Якщо люди купують п'ять літрів, то віддаю за 53 гривні. А два літри за 55. Є ось запечатана рафінована за такою ж ціною. Вона трішки подешевшала. Та ненадовго, знову дорожчатиме днями", - каже Олександра Петрівна.
"Грошей треба їм багато, не наїдаються, – додає полтавка Євдокія Козуб. Просить продавчиню налити запашної олії в півлітрову пляшку. Олександра Петрівна набирає її мірною кружкою, наливає через лійку.
"Олія тільки дорожчатиме, - продовжує Олександра Шупа. - Уже треба урожай соняшника збирати, а воно ще не виросло, кажуть. Соняшники якісь малі стоять. Я бачила по телевізору, що буде олія восени по 100 гривень. деякі вже почали запасатися нею. Ставлять у погріб. Але на трилітрову банку треба кидати столову ложку солі та п'ять квасолин, щоб не старіла. Бо домашня олія видихається і псується швидко. А якщо кинути сіль і квасолю, то й рік стоятиме, як свіже".
Олександра Шупа 30 років продає на ринку олію.
"Як доживу, то 10 грудня буде мені 70 років, - сміється. - 10 років знадвору торгувала. Тоді директор усіх нас загнав сюди. Раніше було два ряди з олією. Тепер залишилися торгувати Лєна, Ніна і я. На ринку немає домашньої олії. Привозять із різних олійниць".
Каже, що люди частіше купують олію для салатів.
"Беруть запашну й сиродавлену. Перша для салатів, інша – для смаження. Колись підійшов чоловік і каже: ви мені сподобалися, у біленькому стоїте. Купив півтора літра запашної олії на подарунок родичам у Грузію. Казав, що там такої нема. У мене беруть і на Київ, і на Москву, Білорусь, Польщу, в Португалію. Один дядько спеціально приїжджає з Києва по олію. Моя пахне на весь базар, тому її всі просять", - додає продавчиня.