з 1 липня 2015 року платники єдиного податку ІІІ групи зобов'язані перейти на реєстратори розрахункових операцій (касові апарати, фіскальні реєстратори тощо). Через півроку те ж саме повинні зробити платники II групи.
Про це пише народний депутат України Оксана Продан.
Зміни до Податкового кодексу прийняті напередодні Нового року свідчать про наступне:
Цей закон торкнеться понад 300 000 підприємців. В основному тих, у кого невеликі обороти. Тобто, протягом 6-12 місяців кілька сотень тисяч підприємців повинні: купити потрібний тип РРО, укласти договір з обслуговуючою організацією, підключитися до системи і почати використовувати РРО, тобто, видавати чеки при продажу товару або послуги.
Опустимо економічну доцільність цього заходу, адже повсюдне використання касових апаратів не збагатить податківців новими знаннями, та й навряд чи допоможе їм боротися з порушеннями.
Питання в іншому: скільки коштує це задоволення? А коштує чимало. Ціни на касові апарати - від 5000 гривень і вище. Та й щомісячне їх використання - окремий рядок витрат, що обчислюється кількома сотнями гривень щомісяця, залежно від типу устаткування та інших обставин.
Навіть за найскромнішими підрахунками, малий і середній бізнес змушений буде заплатити за бажання уряду контролювати всіх і вся не менше 1,5 млрд гривень. Це одноразово. І кожен місяць продовжить платити мільйони гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-5 "темних" бізнесів у зоні АТО
Але і це ще не всі "сюрпризи". Важливе питання, яке потребує відповіді - кому платити?
Обслуговуванням касових апаратів як займалися, так і продовжують займатися маловідомі організації, вибрані для цієї роботи невідомо за якими критеріями. Діюча система адміністрування касових апаратів - громіздка, непрозора і корупційна. Це монополізована сфера з усіма витікаючими звідси наслідками.
Ось чому рішення розширити сферу використання касових апаратів сприймається не інакше, як бажання за рахунок малого і середнього бізнесу збільшити продажі і прибутку декількох компаній.
І це рішення не дасть додаткових надходжень до бюджету, але буде мати два погані наслідки.
Перше - це збільшення тіньового сектору, втрата довіри з боку підприємців. Довіри, без якого в країні неможливі реформи.
Друге - підвищення цін для споживачів. Цілком очевидно, що частину своїх незапланованих витрат підприємці будуть змушені закласти у вартість своїх товарів і послуг.
Чи можна уникнути всього цього? Складно, але можна. Для цього потрібно:
- скасувати рішення про обов'язкове використання касових апаратів платниками другої і третьої груп. Час для цього є, хоча його й мало.
Проект закону про скасування такого рішення мною і авторським колективом, куди увійшли представники малого та середнього бізнесу, був зареєстрований ще 13 січня;
- провести реформу в системі адміністрування касових апаратів, зробити її прозорою і позбавити від корупції. Необхідний для цього проект закону зареєстрований у парламенті 28 листопада 2014 року. Цей документ став частиною коаліційної угоди, тобто взяти його зобов'язалися всі члени парламентської коаліції.
Тільки після того, як буде проведена така реформа, і бізнес буде розуміти, як працює система адміністрування касових апаратів, можна робити якісь кроки в бік повсюдного використання РРО. Але ніяк не раніше! Спочатку реформи, потім - підвищення рівня відповідальності бізнесу.