В Україні триває кампанія з декларування доходів громадян.
Більшість "за старою пам'яттю" вже відбули цей не зовсім приємний процес, для решти ще є час до 1 травня.
Треба віддати належне службам зовнішніх зв'язків податкової, які в останні роки всіма силами намагаються пом'якшити її усталений образ.
Якщо судити за журналами, сіті-лайтами та іншими візуальними носіями, то може скластися враження, що податкова - це не "злісний поліцай", а надійний соратник.
Так і повинно бути у цивілізованому справедливому суспільстві. Натомість українська влада підготувала для громадян черговий податковий сюрприз.
Вона "загорнула" його у досить привабливу, на перший погляд, обгортку. Під "соусом" покращення у Державній програмі активізації економіки на 2013-2014 роки подається нова норма: загальнообов'язкове декларування доходів населення, введення якого очікується з 1 січня 2014 року.
Зрозуміло, що зроблено це з прицілом на президентські вибори 2015 року і намаганням влади зберегти своє реноме на тлі подальшого падіння економіки. Однак чого ж насправді можна очікувати від таких податкових нововведень?
Перш за все, виникає питання щодо реальної обґрунтованої необхідності цього кроку, адже і сьогодні в країні цілком успішно діє система декларування доходів. Всі громадяни, які отримують винагороду на додатковому місці роботи, і так подають декларації до податкових органів або, принаймні, зобов'язані робити це.
Досить було б налагодити систему контролю, яка, до-речі, з вини самої влади відсутня. Прийняття ж закону про обов'язкове декларування проблеми не вирішить - слід усувати причини неефективності нинішньої податкової служби.
Запровадження обов'язкової системи декларування шляхом ухвалення нового закону суперечить Податковому кодексу і виводить цю сферу фінансово-трудових та економічних відносин за рамки його дії. Невже хтось хоче умисно заплутати правила оподаткування, які повинен регулювати саме Податковий кодекс?
Відсутність чіткого опису механізму функціонування нової системи декларування доходів призведе до численних незаконних трактувань і зловживань. Наразі у програмі активізації економіки цей механізм не прописаний.
Очевидно, що громадяни зіткнуться з труднощами. Їм буде непросто самим вирахувати обсяги податків і заповнювати податкові форми. Це відкриє широке поле для стягнення штрафів за неправильне оформлення документів.
Цілком можливим є запровадження певної фіксованої ставки податку для осіб, які подають "нульову" декларацію. І це доволі вірогідно, адже, не маючи чіткого механізму декларування доходів і побоюючись санкцій за неправильно заповнені форми, громадяни будуть масово здавати "пусті" декларації.
При цьому з "нульовими" звітами не так просто буде впоратися і самій армії податківців, навіть зважаючи на незначну адміністративну складову. Влада, побачивши, що очікуваного наповнення фондів не відбувається, буде заповнювати цю недостачу в інший спосіб - так званою пенею за "нульові" декларації.
Вона також може не запровадити у декларації графу про витрати, що відкриє ще один канал зловживань чиновників і порушення соціальної справедливості.
Крім того, ініціатива уряду щодо обов'язкового декларування доходів спричинить значні витрати на адміністрування. Замість скорочення і без того роздутих кадрів податкової служби країна отримає новий сплеск збільшення їх чисельності, зростання фінансових витрат на технічне забезпечення та зарплати.
Непокоїть й інший намір уряду, записаний у програмі активізації економіки: посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за сплату зарплати "в конвертах" не лише для роботодавців, а й для найманих працівників.
Підстави для хвилювання є. Логічно передбачити, що запровадження кримінальної відповідальності не стільки збільшить обсяги "білої" зарплати, скільки викличе зростання безробіття. На вулиці опиняться, передусім, чесні працівники, які принципово вимагатимуть офіційного працевлаштування та офіційних виплат.
Також цей крок значною мірою посилить вразливість добропорядних роботодавців. Він стане потужним знаряддям помсти і розправи недобросовісних і ледачих працівників з власниками та управлінцями підприємств.
Крім того, запровадження такого суттєвого покарання за тіньові зарплати може бути вдало використане з метою рейдерства. Після набрання чинності цими актами достатньо буде лише однієї заяви "ображеного" працівника, щоб усунути чинне керівництво підприємства і поставити замість нього "потрібне".
Про те, що на багатьох підприємствах зросте соціальна напруга, годі й говорити. Податкові новації, швидше за все, спричинять зворотний ефект, ніж той, який обіцяють ініціатори "програми покращення", - навіть соціальний вибух.
Додати коментар