Незважаючи на санкції США та Європи, Росія шукає способи завезти в Крим необхідне обладнання - будь то турбіни «Сіменс» (Siemens) для електростанцій або генератори МАН (MAN) для будівництва суден. Масштаб цього імпорту, судячи з опублікованих російськими владними структурами документами, набагато ширше кількох гучних випадків, розкручених журналістами.
Мало хто знає, наприклад, що на тлі скандалу з постачанням німецьких турбін на півострів Ялтинську міську лікарню продовжували оснащувати новітнім медичним обладнанням компанії Siemens, яке було випущено в Німеччині. Обходить санкції і кримський бізнес: місцеві винороби закуповують сировину і техніку швейцарського, німецького і фінського виробництва.
Генератори для споруджуваного судна
У січні 2017 року фінська компанія «Вяртсиля» (Wärtsilä), яка виробляє обладнання для морського транспорту і енергетики, відмовилася поставляти дизельні генератори суднобудівному заводу «Залив», розташованому в місті Керч у Криму. Поставка обладнання «не буде відповідати існуючим режим санкцій», пояснив представник Wärtsilä.
Генератори потрібні для побудови аварійно-рятувального судна вартістю 2,8 мільярда рублів, яке «Залив» з 2015 року будує в рамках ФЦП Криму і Севастополя. Після відмови фінського виробника на «Залив», за повідомленнями, поставили генератори компанії «МАН Дизель і Турбо» (MAN Diesel & Turbo) (структура німецького концерну MAN). Однак на цей раз, по всій видимості, закупівля здійснювалася безпосередньо, а через якусь посередницьку організацію. Представник MAN заперечував продаж генераторів керченському заводу, але не виключив, що «Залив» міг купити їх у інших організацій, які раніше замовили це обладнання для себе.
Турбіни Siemens для кримських ТЕС
Інша велика поставка обладнання в Крим в обхід санкцій була пов'язана з будівництвом двох теплоелектростанцій в Севастополі і Сімферополі. Технопромекспорт - дочірня структура держкорпорації «Ростех», яка є відповідальною за будівництво кримських теплоелектростанцій - в 2015 році провела конкурс на закупівлю за 4,2 мільярда рублів чотирьох паротурбінних установок. Місцем поставки обладнання було вказано місто Тамань в Краснодарському краї. Там теж будуватимуть ТЕС, однак для неї достатньо двох турбін.
Переможцем конкурсу на постачання турбін стала петербурзька компанія «Силові машини», однак фактично вони були випущені на заводі «Сіменс технології газових турбін» в Петербурзі (спільне підприємство Siemens і «Силових машин»). У грудні 2016 року ця підприємство припинило постачання обладнання з-за повідомлень ЗМІ про те, що обладнання, ймовірно, призначений для кримських ТЕС. До цього моменту Технопромекспорт отримав всі чотири турбіни, за винятком додаткового обладнання, необхідного для їх роботи.
Нарешті, влітку 2017 року Siemens офіційно оголосила, що принаймні дві з чотирьох турбін, які були поставлені для споруджуваної ТЕС в Тамані, «були переміщені в Крим проти волі компанії». Тепер сторони з'ясовують відносини в судах. Крім міжнародного скандалу, ситуація торкнулася і керівництво «Силових машин». Гендиректор компанії Роман Філіппов виявився в центрі уваги співробітників ФСБ: його, за повідомленнями, підозрюють у витоку інформації про те, що поставлялися в Тамань турбіни насправді були призначені для Криму. Через тиждень після того, як про це стало відомо, Філіппов позбувся посади. Як повідомили в «Силових машинах», Філіппов покинув компанію «за згодою сторін».
Електрокабель з Росії до Криму
За схожою схемою російська влада, судячи з наявної інформації, проводили конкурси з прокладання підводного кабелю між Росією і Кримом (так званого енергомоста в Керченській протоці). Але цей епізод не знайшов відображення в ЗМІ, оскільки до цих пір не відомо, чи використовувалася в будівництві іноземне обладнання або послуги закордонних компаній. Епізод, таким чином, не розкриває порушень режиму санкції, однак дозволяє трохи доторкнутися до духу, з яким влада Росії робить спроби приховати деталі своєї роботи від небажаних читачів і знизити ризик введення нових санкцій (щодо конкретних компаній, наприклад).
Закупівлі проводив Центр інжинірингу і управління будівництвом єдиної енергетичної системи (структура найбільшого в Росії власника електромереж «ФСК ЄЕС»). Перша закупівля вартістю 10,9 мільярда стосувалася поставки електричного кабелю в порт Новоросійськ (Краснодарський край), друга розміром 5,8 мільярда - на прокладку цього кабелю.
Жодна з закупівель не містить в документах згадок Криму. Згідно з технічним завданням конкурсу на будівельні роботи, кабель довжиною 14,3 км необхідно прокласти через протоку без назви між якимось західним півостровом і східним. До яких материках або континентах відносяться ці півострова, не вказано. Однак на зв'язок цих закупівель з Кримом вказують назви двох населених пунктів, які зустрічаються в техзавданні. Кабель повинен бути прокладений від населеного пункту Ілліч до населеного пункту Глазовка, йдеться в документі. Судячи по карті, селище Ілліч знаходиться на східному узбережжі Керченської протоки, в Краснодарському краї Росії, а селище Глазівка - на західному узбережжі, в Криму.
Голландське обладнання на Кримському мосту
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціна на борщовий набір подолала "психологічну відмітку"
Якщо прокладка енергомоста до Криму не отримала розголосу в контексті санкцій проти Росії, то будівництво автомобільно-залізничного мосту в Керченській протоці привернуло до себе велику увагу. Восени 2017 року голландська газета «Де Гердерландер» (De Gelderlander) повідомила, що компанія «Бійлард Хідрауліек» (Вijlard Hydrauliek, Нідерланди) всупереч санкціям виготовила гідроциліндр для молота, за допомогою якого на дні протоки забивають палі для опор моста, а інша голландська фірма - «Дематек Еквіпмент» (Dematec Equipment) - зібрала це обладнання. Гідромолот з 2016 року перебував у Тамані, після чого використовувався при будівництві Кримського моста, пише видання.
Обидві компанії заперечували порушення режиму санкції. Директор Dematec Equipment Ван ден Хойвел, зокрема, заявляв, що будівництво відбувалося на території Росії, а не Криму. Хоча, за даними голландського видання, навесні 2016 року Хойвел особисто перебував у Криму, де спостерігав за монтажем гидромолота.
Японські автомобілі, швейцарські концентрати та німецькі томографи
Існує чимало інших прикладів того, як в Крим потрапляє іноземна продукція, незважаючи на санкції. Наприклад, в кінці 2014 року УФСБ по Криму і Севастополю і прокуратура республіки Крим закупили в Нижньому Новгороді броньовані автомобілі, створені на базі японського автомобіля» Тойота Ленд Круізер 200» (Toyota Land Cruiser 200), випливає з бази даних Вищого арбітражного суду. Автомобілі потрапили в Росію зі Швеції, йдеться в документі. Де вони були до цього, не повідомляється (вони могли бути зроблені як в Японії, так і в Європі). Втім, Японія прямо не забороняла своїм компаніям співпрацювати з Росією і Кримом, проте деякі свої санкції вона все ж вводила щодо осіб, які мають відношення до Криму і Донбасу.
Установка автодорожньої арки в процесі будівництва Кримського моста в Керченській протоці. 13 жовтня 2017
Деякі виробники вина в Криму закуповують сировину в Швейцарії, яка повністю приєдналася до санкціями Євросоюзу (бізнесу Швейцарії також заборонено співпрацювати з кримськими підприємствами). Так, наприклад, Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай», згідно з даними з офіційного сайту системи федеральних арбітражних судів РФ, в 2015 році уклав контракт вартістю 3 мільйони доларів зі швейцарською компанією «Оріджін глобел Дистрибьюшн Інк» (Origin Global Distribution Inc) на поставку в період 2015 - 2020 років виноматеріалу і концентрованого виноградного соку.
Кримська фірма «Інвест-алко» (займається вирощуванням винограду і виробництвом виноробної продукції) в кінці 2016 року закупила машину для посадки винограду «Вагнер Фй-Пі-Ес-Драйв» (Wagner IPS-Drive), який випускається компанією Wagner (Німеччина). На машині, крім того, встановлено радиомодем «Сателлайн Ізі» (Satelline Easy), який виробляє компанія «Сател» (Satel, Фінляндія). Техніка закуповувалася не безпосередньо у виробників, а у посередника в Болгарії, мабуть, щоб обійти санкції.
Петербурзька фірма «Келеанз медикал» у 2017 році займалася оснащенням Ялтинської міської лікарні №1 медичним обладнанням, йдеться на її сайті. Як випливає з даних арбітражного суду, обладнання на суму 2,8 млн євро було закуплено у російської компанії «Сіменс охорону здоров'я», яка є офіційним постачальником продукції Siemens в Росію. Устаткування завозилося в Росію з Німеччини, а потім переміщалися в Ялту.
Якщо запастися часом і терпінням, в базі даних Вищого арбітражного суду можна знайти ще безліч аналогічних прикладів. Поведінка російських держструктур і кримського бізнесу в питаннях закупівлі іноземного обладнання демонструє, з одного боку, провал оголошеної Кремлем політики імпортозаміщення та відсутність російських аналогів, а, з іншого, здатність обходити санкції Заходу.